Дефіцит пенсійного фонду України

logo-1Голова правління ПФУ роз’яснив «УК», звідки взялася ця проблема і як її вирішити.  Олексій Зарудний: «Для подолання дефіциту бюджету ПФ потрібні воля, професіоналізм і співпраця»

 

В останні роки все більш актуальними стають питання дефіциту бюджету Пенсійного фонду України. Зокрема порушення принципу економічної залежності пенсійних витрат від отриманих доходів. При таких умовах особливої ​​уваги потребує збалансованість бюджету ПФ. Чи вдасться цього досягти і коли? Що для цього потрібно і слід турбуватися пенсіонерам? З цими та іншими питаннями «Урядовий кур’єр» звернувся до голови правління Пенсійного фонду України Олексія Зарудного.

Голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний.
– Олексій Борисович, останнім часом, мабуть, тільки ледачий не висловлювався з приводу дефіциту бюджету Пенсійного фонду. І наші читачі хочуть почути коментар від першоджерела. Що ж таке цей дефіцит і як він впливає на ситуацію з поточними пенсійними виплатами?

– Спочатку відзначу те, що більшу частину витрат фонду покриває держбюджет України, жодним чином не впливає на зобов’язання фонду перед пенсіонерами. Всі пенсії виплачують вчасно. І це завдання ми завжди виконували і будемо виконувати.

За теорією питання. Бюджет Пенсійного фонду складається з дохідної і видаткової частин. І коли виникає різниця між запланованими видатками і очікуваними доходами, з’являється дефіцит. У структурі доходів фонду велика частка – кошти держбюджету. Але з того, що направляється до Пенсійного фонду, значну частину складають трансферти на фінансування державних пенсійних гарантій військовим, держслужбовцям, правоохоронцям, шахтарям, чорнобильцям та ін. Друга частина – страхові внески по категорій, де страхувальником є ​​держава (жінки в декретній відпустці, військовослужбовці строкової служби і т.д.).

Здебільшого цих коштів Пенсійного фонду, як я зрозуміла, виступає в ролі адміністратора, а держава – страхувальника?

– Можна сказати і так. Держава через Пенсійний фонд здійснює соціальні пенсійні виплати, не пов’язані з пенсійним страхуванням. У 2016 році із загального ресурсу держбюджету 144,9 мільярда гривень повинні направити до Пенсійного фонду. З них на фінансування виплат окремим категоріям пенсіонерів припадає 57,2 мільярда, на сплату страхових внесків – 6,4 мільярда, а безпосередньо на покриття дефіциту фонду – 81,3 мільярда гривень.

Чому і як виник цей дефіцит? І були періоди, коли його не було?

– Так, на початку 2009 року дефіциту бюджету фонду не було зовсім. А ось в кінці того ж року він досяг 13,7 мільярда гривень. І з тих пір то знижується, то підвищується, але не зникає. Тобто нинішній дефіцит – це результат багаторічного накопичення колосальних проблем в солідарній пенсійній системі, які в кінці привели до її розбалансування.

Іншими словами, в останні роки пенсійні витрати за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду зростають значно більшими темпами, ніж власні доходи.

Що таке «пенсійні витрати за рахунок власних надходжень»?

– Дохідна частина бюджету фонду формується з власних надходжень, 95,8% яких становить сума ЄСВ, що спрямовується на пенсійне страхування і коштів держбюджету. Згідно витрати також здійснюються за рахунок власних надходжень і за рахунок держбюджету. Виплати покриваються за рахунок коштів держбюджету, ми вже з’ясували. А ось за рахунок власних надходжень фонду виплачують не тільки страхові пенсії, але і доплати і надбавки страхового характеру, які, по суті, є формами соціальної підтримки і повинні фінансуватися з інших джерел. Наприклад, тільки в 2016 році на «підтяжка» пенсій до рівня прожиткового мінімуму буде витрачено майже 43 млрд коштів ПФ.

Чому виникає така доплата?

– Розмір пенсії залежить від набутого страхового стажу та заробітку, з якого сплачувались пенсійні внески. І якщо розмір такої пенсії не досягає мінімального, до неї встановлюють доплату до прожиткового мінімуму. У кожного пенсіонера вона індивідуальна і залежить виключно від розміру обчисленої пенсії. На сьогодні такі доплати отримують 7,8 мільйона пенсіонерів, або 63,4%.- Але за рахунок страхових коштів фонд здійснює і інші невластиві виплати?

– Правильно. У 2016 році вони становлять 47,3 мільярда гривень, з яких 42,7 мільярда – доплати до прожиткового мінімуму; 2,9 мільярда – виплати пенсій за вислугу років; 99,7 мільйона – виплати цільової грошової допомоги на прожиття.

Проблема нашої пенсійної системи – значна кількість пільг і привілеїв у пенсійному забезпеченні, зокрема достроковий вихід на пенсію, скорочення необхідного для призначення пенсій трудовий стаж і т. Так, в 2016 році на фінансування дострокових пенсій – пільгові та за вислугою років – потрібно спрямувати майже 4,5 мільярда гривень страхових коштів фонду.

– Так, як розумію, ці витрати слід зменшити? Але чи виправить це ситуацію з дефіцитом в цілому?

– Так, слід. Безперечно, це лише один крок в напрямку фінансової стабілізації солідарної пенсійної системи. Крім зменшення витрат, необхідно забезпечити збільшення доходів. При цьому певний фінансовий ресурс міг би вже сьогодні зменшити дефіцит бюджету фонду, якби вдалося ліквідувати борги і поліпшити платіжну дисципліну страхувальників. Припустимо, що в 2016 році всі боржники розрахувалися з ПФ, а сам він перестав здійснювати невластиві витрати. Бюджет відразу ж перестав би бути дефіцитним. І, можливо, навіть міг би з’явитися профіцит.

Але в цьому році, навіть обчисливши трансферти, держбюджет повинен направити до фонду колосальну суму. З чим пов’язане її стрімке підвищення в порівнянні з 2015?

– На початку 2016 року в рамках податкової реформи Україна істотно скоротила ставку ЄСВ – до 22%. Це, безумовно, призвело до зменшення надходжень до бюджету фонду, необхідно було компенсувати. Наприклад, ми прораховували, що від зменшення ставки єдиного внеску бюджет фонду втратив більше 70000000000 гривень.

Навіщо тоді потрібно було зменшувати цю ставку?

– Рішення було прийнято свідомо спрямовані на зниження навантаження на фонд оплати праці і як наслідок – легалізації зарплат і зайнятості. Тобто мало стимулювати їх вихід з тіні, сприяти розвитку великого і середнього бізнесу. Але статистика показує, що роботодавці поки не поспішають вибілювати зарплати найманих працівників і легалізуватися. Такий сценарій теж прораховували, тому, перш ніж прийняти відповідне законодавче рішення, було проведено розрахунки можливих втрат бюджету ПФ і визначені джерела та розмір компенсації з держбюджету.

– Але ви все-таки розраховуєте, що справа зрушиться з місця і бізнес почне адекватно реагувати на зменшення податкового навантаження?

– Дуже на це сподіваємося. Адже легалізація – один з прихованих резервів наповнення бюджету фонду. За експертними оцінками, річний обсяг тіньових доходів громадян досяг зараз 200000000000 гривень. А це понад 40 млрд втрат Пенсійного фонду. Інше питання – залучення до сплати ЄСВ «хоча б у мінімальному розмірі всіх категорій працівників». Це може забезпечити додатково близько 8000000000 надходжень до бюджету фонду. Тільки після цього можна буде говорити про фінансовий збалансування пенсійної системи.

До речі, український солідарна система дієву конструкцію, здатну витримати великі навантаження. Але, на жаль, таких навантажень з року в рік стає все більше. Це зростання заборгованості по платежах, збільшення невластивих виплат, тіньова зайнятість, демографічне навантаження тощо. Саме тому так гостро постало питання проведення радикальних змін у пенсійній системі держави.

Маєте на увазі проведення реформ в солідарній пенсійній системі?

– Питання треба вирішувати комплексно. Солідарна система – це лише частина айсберга. Загалом головна мета сучасної пенсійної реформи – повернення до страхових принципів. Нагадаю, що відповідний законопроект був внесений на розгляд Верховної Ради ще в минулому році, але він не задовольнив усіх парламентарів. У цьому році уряд доопрацював його і знову вніс на розгляд.Сподіваюся, законодавці більш відповідально поставляться до вирішення нагальних пенсійних проблем, які накопичувалися роками. Саме цей законопроект передбачає норми щодо збалансування солідарної системи. І, на моє переконання, якщо ми не проявимо стійку позицію в цьому питанні, не вирішимо найактуальніші проблеми в пенсійній системі, майбутнє буде досить хмарним.

Необхідно вже зараз дивитися не на рік-два, а значно далі – на 10, 20, 30 років вперед. Адже зрозуміло, що солідарна система може компенсувати людині, виходить на пенсію, не більше 40% втраченого заробітку. А з огляду на невтішний демографічний прогноз ситуація може погіршитися ще більше.

Тобто в майбутньому солідарна система не зможе впоратися з таким навантаженням?

– Об’єктивно це так. Кожна пенсійна система, солідарна або накопичувальна, має ризики. Зате за розумного поєднання систем ці ризики можна нівелювати. У світі багато таких практик поєднання. Але немає єдиного сценарію. Кожна країна обирає найбільш прийнятний саме для неї. Стратегічно Україна оголосила про свій вибір в напрямку накопичувальної системи ще в 2003 році, і практично ввести її поки не вдається.

Одні фахівці говорять, що вводити накопичувальну систему передчасно, це спричинить за собою крах солідарної, яка фінансово дуже нестабільна. Другі стверджують, що настав час, коли більше не можна зволікати. І саме згаданий законопроект – то законодавча база, яка в майбутньому повинна забезпечити пенсіонерам виплати з обох систем, обов’язковим учасником яких він буде.

А для цього слід розробити дорожню карту дій, чіткий механізм співпраці цих двох систем, визначити конкретні терміни для старту. Маємо враховувати думки фахівців, практиків, експертів. Зважити всі «за» і «проти» і в кінці прийняти єдино правильне рішення. Адже зараз витрати на пенсійні виплати стрімко ростуть. В Україні частка пенсійних виплат в ВВП одна з найбільших в світі, а прийнятним рівнем у світовій практ

 

Джерело: Київська обласна газета “Київська правда”  http://kpravda.com